Думки про тебе...

Я від думок стомилась невгамовних,
Блаженний спокій хочу відшукати
І навіть в сновидіннях невагомих,
Тебе не в силах з серця відпускати.

Вже котрий раз по шлЯху пілігриму,
На докір не звертаючи уваги,
Моя душа загорнута у риму,
До тебе лине прагненнями птахи.

Безодня не лякає незбагненна,
Де все життя поділене на миті,
Десь поряд є душа твоя славетна
І щирість почуттів несамовита.

Слова затерпли в мовчазному колі
І вже світанок жевріє у росах,
Лише як спомин десь на крайці долі,
Моя душа стоїть простоволоса...

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход